|
Завантажити Корекція мислення у молодших школярів з затримки псіхічного розвитку с помощью «Lego» -технологій УДК 159.922.72
Дорожко І.І., Малихіна О.Є., Туріщева Л.В.
Модернізація системи освіти в Україні, зміна її орієнтирів на особистісний розвиток учня, на формування його інтелектуального потенціалу та забезпечення постійного самовдосконалення, вимагає змін і в системі сучасної початкової освіти. Вона має бути зорієнтована на розвиток в учнів готовності вирішувати поставлені життям питання. Саме в цих умовах особливого значення набуває проблема використання LEGO-технологій як засобу розвитку мислення учня початкової школи. Заняття з LEGO-технологіями безпосередньо пов’язані з мисленням, тому що збирання з частин цілого потребує важкої мисленнєвої діяльності.
Актуальність теми є в тому, що одним з найважливіших напрямів у вирішенні проблеми корекції мислення молодших школярів із затримкою психічного розвитку виступає створення у початкових класах умов, які забезпечують їх повноцінний розвиток, пов’язаний з формуванням стійких пізнавальних інтересів, вмінь та навичок мисленнєвої діяльності, розумових якостей, творчої ініціативи. На наш погляд використання LEGO-технологій істотно змінює способи орієнтування дитини у навколишньому середовищі, привчає її виділяти істотні зв’язки та відносини між об’єктами, що приводить до зростання її інтелектуальних можливостей. Школярі починають орієнтуватися не тільки на мету, а й на способи досягнення її, а це змінює їх ставлення до задачі, веде до оцінки власних дій. У молодшого школяра формується більш загальне сприйняття навколишньої дійсності, вони починають осмислювати власні дії, прогнозувати хід найпростіших явищ, розуміти найпростіші тимчасові та причинні залежності. Основні принципи навчання дітей з ЗПР містять у собі корекційну спрямованість навчально-виховального процесу в цілому, індивідуальну корекцію недоліків розвитку на заняттях з LEGO за розробленою програмою «Азбука творчості».
Об’єкт дослідження – мислення дітей молодшого шкільного віку з ЗПР.
Предмет дослідження – корекція мислення у процесі занять з LEGO.
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка впливу культури мислення на успішність виконання завдань з конструктором молодших школярів із затримкою психічного розвитку, а також вивчення особливостей управління їх розумовою діяльністю у процесі занять з LEGO-технологіями.
Гіпотеза дослідження. Формування культури мислення у молодших школярів з ЗПР підвишує ефективність виконання завдань з LEGO-технологіями та сприяє розвитку індивідуальних якостей розумової діяльності.
На основі поставленої мети та висунутої гіпотези були сформульовані задачі:
1. Проаналізувати проблему розвитку мислення у дітей із ЗПР у психолого-педагогічній літературі.
2. Розглянути роль конструювання в розвитку мислення у дітей молодшого шкільного віку з ЗПР.
3. Дослідити особливості мислення у дітей молодшого шкільного віку з ЗПР у процесі LEGO-технологій.
Методологічною основою дослідження виявилися філософські концепції загальної та спеціальної психології та педагогіки про взаємозв’язок процесів виховання та розвитку, положення про єдність закономірностей нормального та аномального розвитку дітей (Л. С. Виготський, О. В. Запорожець, Г. М. Дульнєв, О. М. Леонтьєв, О. Р. Лурія, В. І. Лубовський, М. С. Певзнер, С. Л. Рубінштейн, Г. Л. Трошин); дослідження наочно-образного мислення у дітей дошкільного віку з нормальним розвитком та аномальним розвитком (Б. Г. Ананьєв, А. О. Люблинская, В.С. Мухіна); теорія про роль навчання, що розвиває (В. В. Давидов, Л. В. Занков, Д. Б. Ельконін); феномен використання технологій у навчанні (В. П. Беспалько, М. В. Кларін, Г. К. Селевко); теорія діяльності (П. Л. Гальперін, О. М. Леонтьєв, Н. Ф. Тализіна та інші); методологічні концепції про провідну роль гри та конструювання під час навчання дошкільників, що нормально розвиваються (О. В. Запорожець, О. М. Леонтьєв, Н. П. Сакуліна, К. Д. Ушинський, Д. Б. Ельконін), у дітей с мовленнєвою патологією та дітей, що відстають у розвитку (Г. В. Косова, В. І. Селіверстов, Н. Д. Соколова); концептуальні основи ЛЕГО-технології (О. В. Міхеєва, С. Пейперт, П. О. Якушкін).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач використовувався аналіз науково-теоретичних джерел. Дослідження проведено у рамках психолого-педагогічного експерименту, який містить у собі констатуючу, формуючу та контрольну частини.
Експериментальна програма збору та аналізу емпіричних даних складалася з комплексу методів та методичних прийомів: спостерігання за учнями як у процесі навчальної діяльності, так і в ході виконання ними експериментальних завдань; бесіди з вчителями, дефектологами, вихователями та школярами. Аналіз продуктів діяльності. Статистична обробка експериментальних даних.
Одна з психологічних особливостей дітей з ЗПР складається з того, що в них спостерігається відставання у розвитку усіх форм мислення. Це відставання виявляється найбільшою мірою під час вирішення задач, які припускають використання словесно-логічного мислення. Найменше в них відстає наочно-дієве мислення.
Використання ЛЕГО-технологій надає корекційний вплив на ход розвитку мислення дітей з порушеннями у розвитку, що істотно полегшує їх подальше навчання у школі.
Вивчені матеріали свідчать про найтісніший взаємозв’язок між розумовими та практичними компонентами конструктивної діяльності.
Проаналізуємо особливості мислення, які проявляються у різних методах конструювання.
Конструювання за зразком припускає будування з деталей, на прикладі зразка та способу виготовлення. При такому методі діти опановують техніку зведення споруд, узагальненим способом аналізу – вчаться визначати у кожному предметі його основні частини, встановлювати їх просторове розташування, виділяти деталі. У рамках цього методу вирішуються задачі, які забезпечують перехід до самостійної пошукової діяльності, яка носить творчий характер. Розвивається наочно-образне мислення.
Конструювання за моделлю демонструє, що узагальнені уявлення, сформовані у дітей в процесі конструювання за зразками, у подальшому дозволяють їм при конструюванні здійснювати більш гнучкий та осмислений її аналіз, що позитивно впливає на розвиток аналітичного та образного мислення. Конструювання за моделлю є ускладненим різновидом конструювання за зразком. Та має більші вимоги до розвитку розумових якостей учнів.
Конструювання за малюнками надає можливість для розвитку внутрішніх форм наочного моделювання. Слід відзначити, що учні з ЗПР зазвичай зазнають труднощів під час виділення площинних проекцій об’ємних геометричних тіл (деталей будівельного матеріалу). Це виявилося у тривалому виконанні завдання. Конструювання за малюнками сприяє розвитку в дітей образного мислення та пізнавальних здатностей.
Конструювання за задумом у порівнянні з конструюванням за зразком має більші можливості для розвитку творчості дітей, для прояву їх самостійності; у цьому разі дитина сама вирішує, що й як вона буде конструювати. Але такий вид конструювання та його здійснення – достатньо важка задача для молодших школярів: їх задуми нестійкі та часто змінюються у процесі їх здійснення. Треба зазначити, що ступінь самостійності та творчості учнів залежить від рівня наявних знань та вмінь (вміння будувати задум; шукати рішення, не боячись помилок, та т.п).
В ході констатуючого експерименту ми вивчали вибір методу конструювання досліджуваними. Кількісні результати основного етапу експерименту представлені у табл. 2.1.2.
Таблиця 2.1.2.
Вибір методу конструювання досліджуваними
Категорія
досліджуваних Кількість Методи конструювання
за зразком за моделлю за малюнками за задумом
к % к % к % к %
Досліджувані із ЗПР 40 20 50 14 35 4 10 2 5
Досліджувані з нормальним розвитком 20 1 5 1 5 8 40 10 50
Примітка: «к» -кількісний показник, % - відсотковий показник
Дані констатуючого експерименту свідчать про те, що учні із ЗПР рідко використовують у процесі конструювання з ЛЕГО методи конструювання за малюнком та за задумом.
У процесі виконання експериментального завдання були виділені загальні недоліки у виконанні експериментального завдання досліджуваними із ЗПР:
1. Нечіткість задуму, яка пояснюється нечіткістю структури образу.
2. Тривалість виконавчої діяльності.
3. Нечіткість уявлень про послідовність дій, невміння їх планувати.
4. Невміння заздалегідь аналізувати задачу.
Заняття з учнями експериментальної групи проводилися за розробленою нами «Азбукою творчості» (автори Дорожко І. І., Туріщева Л.В.)
Для проведення формуючого та контрольного експерименту досліджувані були розподілені на 2 групи по 20 осіб. До складу кожної з груп входили учні, які використовували різні методи конструювання.
Формуючий експеримент складався з двох етапів.
Перший був спрямований на розвиток навичок конструювання за малюнком.
На цьому етапі ми зосередили увагу на вирішенні наступних питань:
1. Сприйняття деталей малюнка.
2. Вичленення найменших деталей предмета та встановлення їх просторового розташування у відношенні до основних частин.
3. Сприйняття зміненого розміру деталей малюнка.
4. Визначення проекції малюнку (зверху, збоку).
5. Складання малюнку.
6. Аналіз порядку збору предмета за малюнком.
Другий етап експериментального навчання був спрямований на формування вмінь конструювати за задумом. Використання даного методу передбачало:
1. Аналіз даних умови.
2. Чітке уявлення предмету, який необхідно конструювати.
3. Вичленення основних частин цього предмету, визначення властивостей.
4. Формування вміння вносити зміни у предмет у процесі конструювання.
5. Складання розповіді зі створеним предметом.
Формуючий експеримент проводився в індивідуальній формі. Експериментатор аналізував хід та результат.
Індивідуальною формою експериментального дослідження було охоплено 20 молодших школярів із ЗПР.
Для проведення формуючого експерименту на першому етапі нами було розроблено завдання.
1. Намалювати, а потім побудувати підставку для зубного приладдя
(дві щітки та тюбик зубної пасти).
2. Побудувати підставку для зубного приладдя за складеним малюнком.
Аналіз робот досліджуваних проводився за наступними критеріями:
• самостійне виконання малюнку;
• вміння відмовитися від неправильного креслення та продовжити роботу після помилки;
• відповідність розміру підставки предметам.
На другому етапі досліджуваним необхідно було зробити з деталей ЛЕГО подарунок мамі (подрузі) до дня народження та пояснити вибір свого подарунка.
Аналіз робот досліджуваних проводився за наступними критеріями:
• підбір подарунка;
• вміння спочатку вигадати подарунок, а потім його створювати; а не створювати подарунок за принципом «що вмію» або «що виходить»;
• вміння вносити зміни до конструкції для її вдосконалення.
• обґрунтування подарунка.
У чому особливості підготовки та проведення заняття з конструктором «LEGO» за «Азбукою творчості»?
Кожне заняття з конструктором «LEGO» будується за певною постійною схемою: гімнастика, яка проводиться з метою створення гарного настрою у дітей, також вона сприяє поліпшенню мозкового кровообігу, підвищує енергетику та активність дитини.
Основна частина, яка містить у собі вправи та завдання з конструктором «LEGO».
Заключна частина – підбивання підсумків заняття за допомогою бесіди.
Основна частина кожного заняття передбачала формування культури мислення у дитини. Культура мислення у роботі з конструктором — збірка правил, якими користується дитина під час своїх роздумів при виконанні конструктивних завдань.
На заняттях ми розвивали у школярів культуру мислення. Для цього використовувалися конкретні завдання, мета яких:
1) навчити дітей виділяти поставлену задачу;
2) виявляти зв’язки та залежності між окремими умовами(даними) та між даними та вимогами;
3) створювати креслення конструкції;
4) вміти вдосконалювати конструкцію після закінчення її виконання;
5) порівняти побудовану модель з іншими роботами;
6) розповісти про свою роботу;
7) оцінити свою роботу.
Критерії культури мислення молодших школярів із ЗПР під час виконання завдань з конструктором полягає в наступному:
- попередній аналіз поставленого завдання;
- визначення методу конструювання (за зразком, задумом, малюнком);
- відбір необхідних деталей конструктора для будування необхідної моделі (визначення кольорів цеглинок моделей, приблизної їх кількості);
- порівняння побудованої моделі зі зразком (якщо є);
- оцінювання своєї роботи
Ми припускаємо, що формування культури мислення особливо ефективне для формування методів конструювання за малюнком та за задумом.
Результати виконання контрольних завдань учнями експериментальної та контрольної групи представлені у діаграмах 3.3.1, 3.3.2.
Діаграма 3.3.1
Результати виконання першої задачі учнями
Діаграма 3.3.2
Результати виконання другої задачі учнями
Аналізуючи роботи двох груп, можна відзначити наступні особливості:
1. Учні експериментальної групи під час виконання завдання демонстрували вміння виділяти поставлену задачу; виявляти зв’язки та залежності між окремими умовами(даними) та між даними нам вимогами; створювати креслення конструкції; вдосконалювати конструкцію після закінчення її виконання; порівнювати побудовану модель з іншими роботами; розповісти про свою роботу; оцінити свою роботу.
2. Молодші школярі експериментальної групи більшою мірою, ніж учні контрольної групи у процесі виконання експериментального завдання самостійно визначали метод конструювання (за зразком, задумом, малюнком); відбирали необхідні деталі конструктора для побудови необхідної моделі (визначення кольорів конструктора для будування необхідної моделі (визначення кольорів цеглинок моделей, приблизна їх кількість) до початку конструювання; об’єктивно оцінювали результат своєї роботи.
Отримані результати підтвердили нашу гіпотезу про те, що формування культури мислення у молодших школярів з ЗПР підвищує ефективність виконання завдань з LEGO-технологіями сприяє розвитку індивідуальних якостей розумової діяльності.
Також результати експериментальних матеріалів, їх аналіз та узагальнення, дозволили сформулювати певні рекомендації. Дані методологічні рекомендації розраховані на вчителів, майбутніх вчителів - студентів педагогічних спеціальностей по створенню сприятливих умов, спрямованих на формування та розвиток мислення молодших школярів із ЗПР.
1. Показ прийомів виготовлення конструкції. Пояснення допомагають дітям засвоїти не тільки дії, необхідні для виконання конструкції, але й побудову заняття, загальний порядок роботи.
2. Зразок або малюнок із зображенням предмета можуть бути використані на заняттях у тому разі, коли виникає необхідність допомогти дітям проконтролювати свою роботу, уточнити уявлення про предмет, або наприкінці заняття у якості моделі найбільш вдалого та правильного рішення конструктивної задачі для порівняння з роботами дітей.
3. Пояснення задачі з певною умовою, яку діти повинні виконати без показу прийомів роботи.
4. Показ окремих прийомів конструювання та технічних прийомів роботи, які діти опановують для подальшого використання їх при створенні споруд, конструкцій, саморобок.
5. Аналіз та оцінка процесу роботи дітей та готової саморобки також є прийомами навчання конструюванню, при цьому з’ясовується, які способи дій вони засвоїли, якими потрібно ще оволодіти.
6. Елементи аналізу та контролю можуть мати місце під час виконання дітьми тієї чи іншої операції. Після виконання роботи треба перевірити, чи все виконано правильно, чому допущена та чи інша помилка, як її виправити.
7. При цьому необхідно, щоб на заняттях педагог спілкувався з усім класом та з кожною дитиною окремо, щоб перевірити, чи засвоїв він матеріал, що був викладений.
Література
Выготский Л. С. Собрание сочинений : в 6 т. / гл. ред.: А. В. Запорожец. Москва : Педагогика, 1982-1984. Т. 1 : Вопросы теории и истории психологии / под. ред. А. Р. Лурия, М. Г. Ярошевского. 488 с.
Дорожко І. І., Туріщева Л. В. Азбука творчості : методичні рекомендації для психологів і вчителів початкової школи. Харків, 2017. 134 с. (Рекомендовано та надано гриф МОН України, державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти». Лист №21.1./12-Г-475 від 31.07.2017).
Комарова Л. Г. Строим из LEGO : моделирование логических отношений и объектов реального мира средствами конструктора Lego. Москва : Линка-Пресс, 2001. 88 с.
Конопляста С. Ю., Сак Т. Б. Логопсихологія : навч. посіб. Київ : Знання, 2010. 293 с.
Лусс Т. В. Формирование навыков конструктивно-игровой деятельности у детей с помощью ЛЕГО : пособие для педагогов-дефектологов. Москва : ВЛАДОС, 2003. 104 с.
Никишина В. Б. Практическая психология в работе с детьми с задержкой психического развития : пособие для психологов и педагогов. Москва : Владос, 2003. 128 с.
Обухівська А. Г. З історії діагностики відхилень у розумовому розвитку дітей. Практична психологія та соціальна робота. 2003. №7. С.15 17.
Сак Т. До проблеми диференційованого навчання в школі інтенсивної педагогічної корекції. Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. Київ, 2002. Вип. 4. С. 235 238.
Ульенкова У. В. Дети с задержкой психического развития. Москва : Просвещение, 2000. 294 с.
Шмаргун В. М. Взаємозв’язок нейропсихологічних показників регуляції рухів та інтелекту у дітей із затримками психічного розвитку. Психологія: зб. наук. пр. Київ, 2007. Вип. 3(6). С. 134 141.
Анотації
Дорожко І.І., Малихіна О.Є., Туріщева Л.В. Корекція мислення у молодших школярів із затримкою психічного розвитку за допомогою «Lego»-технологій
Одна з психологічних особливостей дітей із ЗПР є в тому, що в них спостерігається відставання у розвитку усіх видів мислення. Гірше розвинено словесно-логічне мислення. У статті проаналізована проблема корекції мислення у молодших школярів із затримкою психічного розвитку за допомогою “Lego”-технологій.
Автори розробили програму «Азбука творчості». Заняття за програмою спрямовані на формування культури мислення у школяра. Культура мислення у роботі з конструктором — збірка правил, якими керується дитина під час своїх роздумів при виконанні конструктивних завдань.
Ключові слова: молодший школяр, затримка психічного розвитку,мислення, конструювання, «азбука творчості», «Lego”-технології.
Дорожко И.И., Малыхина Е.Е., Турищева Л.В. Коррекция мышления у младших школьников з задержкою психического развития с помошью «Lego»-технологий
Одна из психологических особенностей детей с ЗПР состоит в том, что у них наблюдается отставание в развитии всех видов мышления. Хуже развито словесно-логическое мышление. В статье проанализирована проблема коррекции мышления у младших школьников с задержкой психического развития с помощью «Lego»-технологий.
Авторы разработали программу «Азбука творчества». Занятия по программе направлены на формирование культуры мышления у школьника. Культура мышления в работе с конструктором — свод правил, которыми руководствуется ребенок при своих размышлениях при выполнении конструктивных заданий.
Ключевые слова: младший школьник, задержка психического развития, мышление, конструирование, «азбука творчества», «Lego»-технологии.
Dorozhko Irina, Malykhina Elena, Turishgheva Liudmyla. Correction of thinking in primary school students with a delay in mental development with the help of "Lego" technologies
One of the psychological characteristics of children with mental retardation
is that they have a lag in the development of all types of thinking. Worse-developed verbal-logical thinking. The article analyzes the problem of correction of thinking in primary school children with mental retardation using "Lego" -technologies.
The authors developed the program "The ABC of Creativity." Classes in the program are aimed at creating a culture of thinking in the student. The culture of thinking in working with the designer is a set of rules that guides the child in his thoughts when performing constructive tasks.
Keywords: primary school student, mental retardation, thinking, designing, “ABC of creativity”, “Lego” technology.
Відомості про авторів
Дорожко І.І. – канд. психологічних наук, доктор філософських наук, професор, зав.кафедри філософсько-психологічної антропології Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди;
Малихіна О.Є. – канд. психологічних наук, доцент кафедри філософсько-психологічної антропології Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди;
Туріщева Л.В. - канд. психологічних наук, доцент кафедри філософсько-психологічної антропології Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.
Завантажити Корекція мислення у молодших школярів з затримки псіхічного розвитку с помощью «Lego» -технологій
|