| ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У РОБОТАХ Л.С.ВИГОТСЬКОГО |
|
|
| Автор: Дорожко І. І. | |
| 14.04.2011 | |
|
Л. С. Виготський — видатний психолог, засновник культурно-історичної школи в психології, на якій базується психологічна теорія діяльності, основоположник та розробник когнітивної психології. Внесення у вітчизняну психологічну науку історичного підходу до розвитку психічних процесів людини, боротьба за створення конкретно-психологічної теорії свідомості, розробка складного питання про співвідношення навчання і розумового розвитку дитини – таким був внесок вченого в психологію в період її формування як науки. У працях Л.С.Виготського органічно поєднуються теорія та історія психології. В своїх роботах він висуває ідеї, що мають солідне підґрунтя у світовому досвіді. Саме за допомогою аналізу окремих психологічних праць, напрямів, шкіл у психології була побудована його власна теорія. Виготський досліджував такі проблеми, як характер психологічних систем, історичний смисл ''психологічної кризи". Останню проблему він опрацював у фундаментальному дослідженні "Історичний смисл психологічної кризи", яке було вперше опубліковане тільки у 1982 році. Одною з головних та підсумкових книг видатного психолога є ''Мислення і мова'' (1934). У ній він, спираючись на широкий експериментальний матеріал, відкрив та простежив розвиток значень слів в онтогенезі, зміну їхньої структури під час переходу від однієї стадії розумового розвитку дитини до іншої. В роботах Л.С. Виготського розв'язувалися безпосередньо й соціально-психологічні питання, зокрема висловлювалося специфічне розуміння предмету соціальної психології. Також Виготський розглянув долю чотирьох ідей, які мали вплив у 20-х роках XX століття: психоаналіз, рефлексологію, гештальтпсихологію та персоналізм. С. М. Омельковець наук. кер. І. І. Дорожко |
|
| Останнє оновлення ( 09.01.2015 ) |
| < Попередня | Наступна > |
|---|