ВИКОРИСТАННЯ LEGO-ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КОРЕКЦІЇ МИСЛЕННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИ
Автор: Дорожко І. І.   
21.04.2021
Завантажити "ВИКОРИСТАННЯ LEGO-ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КОРЕКЦІЇ МИСЛЕННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ" Завантажити "ВИКОРИСТАННЯ LEGO-ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КОРЕКЦІЇ МИСЛЕННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ"

УДК 159.922.72

Ірина Дорожко,
доктор філософських наук. професор
Олена Малихіна,
кандидат психологічних наук, доцент
Людмила Туріщева,
Кандидат психологічних наук, доцент,
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороли

Дорожко І., Малихіна О., Туріщева Л.  Використання  Lego-технології при корекції мислення у молодших школярів із затримкою психічного розвитку.
Наукова робота   містить аналіз  психологічних досліджень з проблеми мислення молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Подано характеристику видів конструювання, дано теоретичне обґрунтування ефективності  корекції  мислення у молодших  школярів у процесі LЕGО-технологій, розкрито вплив занять з конструктором на розвиток розумових процесів у молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Розроблено та апробовано   програму  з корекції мислення для роботи  з молодшими школярами із затримкою психічного розвитку.
Ключові слова: мислення, молодші школярі, затримка психічного розвитку, конструювання, конструктор «LЕGО».
Дорожко И., Малыхина Е., Турищева Л. Использование Lego-технологии при коррекции мышления у младших школьников с задержкою психического развития.
В научной работе представлен анализ  психологических исследований по проблеме развития мышления младших школьников с задержкою психического развития. Рассмотрена характеристика видов конструирования, проанализирована эффективность коррекции мышления у младших школьников в процессе  Lego-технологий, раскрыто влияние занятий с конструктором на развитие мыслительных процессов у младших школьников с задержкою психического развития. Разработана и апробирована программа по коррекции мышления для работы с младшими школьниками с задержкою психического развития.
Ключевые слова: мышление, младшие школьники, задержка психического развития, конструирование.конструктор «LЕGО».
    Dorozhko I., Malykhina O., Turishcheva L. «Using LЕGО-technologies for the correction of misinformation among young schoolchildren because of the mental development»
Scientific work  contains an analysis of psychological research on the problem of thinking of younger schoolchildren with mental retardation. The characteristics of the types of construction are presented, a theoretical substantiation of the effectiveness of the correction of thinking in younger schoolchildren in the process of LEGO technologies is given, the influence of classes with a designer on the development of thought processes in younger students with mental retardation is revealed. A correction program for working with younger schoolchildren with mental retardation has been tested.
Key words: thinking, junior schoolchildren, mental retardation, construction, LEGO construction set.
Одним з найважливіших напрямків у вирішенні проблеми корекції мислення молодших школярів із затримкою психічного розвитку виступає створення у початкових класах умов, які забезпечують  повноцінний розвиток молодших школярів, пов'язаний з формуванням стійких пізнавальних процесів, вмінь та навичок розумової діяльності, якостей розуму, творчої ініціативи.
Питання закономірностей нормального та аномального розвитку дітей вивчали Л. Виготський, О. Запорожець, Г. Дульнєв, О.  Леонтьєв, О. Лурія, В. Лубовський, М.  Певзнер, С. Рубінштейн, Г. Трошин, Ж.  Шиф та ін. Особливості розвитку мислення у дітей із нормальним розвитком та аномальним розвитком представлені  у роботах Б. Ананьєва, Г. Люблинської, С. Новоселової, Л. Журової, В. Мухіної, Т.  Процко. Вплив конструювання на розвиток дитини вивчали О. Запорожець, О. Леонтьєв, А.  Парамонова, М.  Поддяков, Н.  Сакуліна, К. Ушинський, Д.  Ельконін. Використання  LEGO-технологій у роботі з молодшими школярами аналізували О.  Михеєва,  Пейперт, П. Якушкін.
На нашу думку, використання ЛЕГО-технологій істотно змінює способи орієнтування дитини у навколишньому світі, привчає її виділяти істотні зв’язки та відношення між об’єктами, що приводить до росту його інтелектуальних можливостей. Школярі починають орієнтуватися не тільки на мету, а й на засоби її досягнення. А це змінює їх ставлення до задачі, веде до оцінки власних дій. У молодшого школяра формується більш узагальнене сприйняття навколишньої дійсності, він починає осмислювати власні дії, прогнозувати хід простих  явищ, розуміти прості тимчасові та причинні залежності.
Мета дослідження – проаналізувати  особливості застосування LEGO-технологій  як засобу корекції мислення учнів молодших класів з затримкою психічного розвитку.
Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання дослідження:
1) проаналізувати проблему розвитку мислення у дітей із затримкою психічного розвитку  у психолого-педагогічній літературі;
2) розглянути роль конструювання у розвитку мислення дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку;
3) спробувати програму корекцій мислення учнів з затримкою психічного розвитку із використанням LEGO-технологій;
4) визначити зміни в мисленні молодших школярів після формувального експерименту та узагальнити результати дослідження.
Дослідженням особливостей дітей із затримкою психічного розвитку зокрема займалися Б.  Ананьєв, Ю.  Демьянов, І.  Марковська, Г. Сухарева, У. Ульєнкова, Т. Єгорова, Т. Стрекалова та ін.
У науковій літературі затримку психічного розвитку визначають як найбільш поширене відхилення у психофізичному розвитку. При ЗПР недостатність мислення проявляється, в першу чергу, у слабкості аналітико-синтетичної діяльності, в низькій здатності до відволікання та узагальнення, у важкості розуміння смислової сторони будь-якого явища. Темп мислення уповільнений, туго піддається, страждає переключенням з одного виду розумової діяльності на інший. Недорозвиток мислення знаходиться у прямому зв’язку із загальним порушенням мовлення, тому словесні визначення, які не пов’язані з конкретною ситуацією, встановлюються дітьми з великою працею.
Великий інтерес викликає аналіз розвитку різних видів мислення у дітей із ЗПР [1; 5].
Рівень розвитку наочно-дієвого мислення у цих дітей у більшості такий же саме, як і у нормі, виняток складають діти з вираженою затримкою психічного розвитку. Більшість дітей правильно та добре виконує усі завдання, але комусь з них потрібна допомога, що стимулює, а іншим потрібно просто повторити завдання та дати установку зосередитися. Загалом же розвиток цього рівня мислення йде на рівні з однолітками, що нормально розвиваються.
Аналіз рівня розвитку наочно-образного мислення, як найбільш високого його ступеня, вказує на неоднорідні результати. Але при появі моментів, що відволікають, або сторонніх предметів рівень виконання завдань різко знижується.
Словесно-логічне мислення - найвищий рівень розумового процесу. Утруднення, які відчували діти, були пов’язані у першу чергу з тим, що до початку навчання у школі вони ще не володіють повною мірою тими інтелектуальними операціями, які є необхідним компонентом розумової діяльності. Мова йде про аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та абстрагування. Найчастішими помилками дітей із затримкою психічного розвитку є підміна порівняння одного об’єкта з усіма іншими попарним порівнянням або узагальненням за неістотними ознаками.
Таким чином, у більшості дітей із ЗПР рівень розвитку наочно-дієвого мислення  в нормі. Вони правильно виконують завдання, але деяким потрібне стимулююче завдання. Наочно-образне мислення: більшості потрібне багатократне повторення завдання і надання деяких видів допомоги, але є такі, які і з допомогою із завданням не справляються. Словесно-логічне мислення у більшості не розвинене.
Питання корекції затримки психічного розвитку дітей розглядалися багатьма вченими (І. Агафонова, М. Безруких, С. Громбах, І. Дубровіна, С. Єфімова, Б. Круглов, О. Рацул, Т. Сак, В. Синьов, В. Степанов, А. Фурман, С. Шевченко та ін.). Усі науковці наголошували на розвиткові в дітей із затримкою психічного розвитку пізнавальної діяльності – свідомої діяльності, спрямованої на пізнання навколишньої дійсності за допомогою таких психічних процесів, як сприйняття, мислення, пам’ять, увага, мовлення.
Метою констатувального етапу було виявлення рівня розвитку мислення учнів  із ЗПР. Досліджуваними були молодші школярі першого  класу Комунального закладу «Харківська спеціальна школа № 7» Харківської обласної ради. Всього 10 учнів із загальним діагнозом затримка психічного розвитку. Констатувальний експеримент проходив у жовтні 2019 року.
Підібрані методики відповідали поставленому завданню констатуючого експерименту, віковим особливостям випробовуваних.
Діагностичний комплекс складався з 4 методик: «Поштова скринька», «Розрізні картинки», «Виключення предметів», «Класифікація предметів».
Методика «Поштова скринька» (автори А. А. Венгер, Т.Л. Виготський, Е.І. Леонгардт) дозволяє встановити рівень розвитку розумової операції порівняння.
Методика «Розрізні картинки» (модифікація Л.І. Переслені) виявляє здатність до аналітико-синтетичної діяльності, мислення.
Методика «Виключення предметів» (автор Н.Л.Белопольська). Методика спрямована на вивчення параметрів формування процесів узагальнення і класифікації.
Методика «Класифікація предметів» (автор Забрамна С.Д.) дозволяє оцінити актуальний рівень сформованості узагальнюючих операцій і головну класифікаційну ознаку.
В ході виконання завдань констатуючого експерименту нами було встановлено, що у молодших школярів із затримкою психічного розвитку проявляються проблеми розумової діяльності в усіх компонентах структури мислення, а саме:
• в низькій мотивації, яка проявляється у вкрай низькій пізнавальній активності;
• у відсутності умінь планувати дії і необхідності ставити цілі;
• в порушенні динамічних сторін розумових процесів;
• в недостатній розвиненості розумових операцій: синтезу, аналізу класифікації, абстрагування, узагальнення, порівняння.
Результати констатувального експерименту вказують на необхідність корекції мислення учнів із ЗПР.  Метою формувального експерименту стало дослідження впливу LEGO-технологій на корекцію мислення у молодших школярів із затримкою психічного розвитку.
У формувальному експерименті нами використовувалася корекційна програма «Азбука творчості», яка включала 17 тем. Корекційна робота проводилася у трьох взаємопов’язаних напрямках: розвиток розумових операцій  аналізу та синтезу, розвиток порівняння та класифікації  у процесі виконання завдань с LEGO конструктором. В процесі роботи діти використовували різні типи конструювання,  виконували такі завдання: складання виробу відповідного розміру, кольору, тощо. Ознайомлення з різними темами поглиблювало уявлення дітей про довкілля. Стимулювання дітей до коментування своїх дій у процесі створення нової моделі, а потім стимулювання до розповіді про неї  сприяло розвитку не тільки мислення, але і мовленню.
Усі корекційні заняття  з LEGO було представлено за структурою:
Вступна частина зазвичай  це – гімнастика або завдання, які проводиться з метою створення гарного настрою у дітей, також вона сприяє поліпшенню мозкового  кровообігу, підвищує енергетику та активність дитини.
Основна частина, яка містить у собі завдання за темою заняття та вправи  з  конструктором «LEGO».
Заключна частина – проведення релаксації.
При проведенні контрольного експерименту були використані ті ж методики, що і в констатувальному експерименті. Була проведена заміна змісту стимульного матеріалу. В експериментальній і контрольній групах було по п'ять піддослідних. Групи були поділені за результатами  констатувального експерименту. У кожній групі було по 4 випробовуваних з середнім рівнем розвитку мислення і по одному з низьким.
Динаміка виконання контрольного завдання свідчить, що результати в експериментальній групі вище, ніж у контрольній.
В експериментальній групі були отримані наступні результати: 1 випробуваний з високим рівнем розвитку мислення, 3 - із середнім і один випробуваний з низьким результатом.
У контрольній групі випробовувані повторили результати констатувального експерименту.
Слід зазначити, що в процесі виконання контрольного завдання випробовувані експериментальної групи демонстрували вміння здійснювати аналіз та синтез більш глибше, це значно покращило порівняння, тому що порівняння ґрунтується на аналізі. Також, перш ніж порівнювати об'єкти, вони  виділяли одну або кілька їхніх ознак, за якими виконували порівняння. Порівняння стало більш повним. Необхідно зазначити, что школярі експериментальної групи при виконання завдань демонстрували вміння знаходити не тільки  зовнішні ознаки подібностей, а й розходження до внутрішніх.
Значимість за кожним рівнем розвитку мислення і особливостями виконання завдань встановлювалася за допомогою методу рангової кореляції Спірмена. Дані для всіх розглянутих випадків ρ≈ 0,63, отже, між рівнями мислення і рівнями виконання завдань в середньому має місце позитивний зв'язок.
Результати експериментальних матеріалів, їх аналіз та узагальнення дозволили сформулювати певні рекомендації. Дані методичні рекомендації по створенню сприятливих умов, спрямованих на формування і розвиток мислення у молодших школярів із ЗПР  розраховані на вчителів та майбутніх вчителів - студентів педагогічних спеціальностей.
Підставою для розробки рекомендацій стали:
1) аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми корекції мислення у молодших школярів із затримкою психічного розвитку в процесі її конструювання;
2) отримані експериментальні дані свідчать про те, що корекційна програма «Азбука творчості» може використовуватися для корекції мислення молодших школярів із ЗПР.
Основні положення проведення ефективної роботи логопедів, дефектологів, психологів з молодшими школярами з ЗПР по організації корекційних занять можуть бути представлені таким чином.
1. На кожному корекційному занятті необхідне створення сприятливих і комфортних умов для кожної дитини з урахуванням її психічних і фізіологічних індивідуальних особливостей.
2. Заняття проводити як в індивідуальній, так і у груповій формі в залежності від завдань і цілей заняття. При цьому необхідно, щоб на заняттях педагог спілкувався з усією групою і з кожною дитиною окремо.
3. Кожне заняття починати з вправ, які дозволять налаштувати учнів на роботу (фізкультхвилинки, пальчикові зарядки, вправи для зняття напруги і т.д.).
4.Тривалість занять 45 хвилин. При цьому виконання завдань з конструктором має займати не менше 30 хвилин заняття.
5. Завдання з конструктором повинні бути спрямовані на розвиток розумових процесів (аналіз, синтез, порівняння та узагальнення).
6. При виконанні завдань з конструктором педагогу  необхідно здійснювати корекційну роботу за допомогою питань, бесіди, спільного виконання завдань.
7. Робота з конструктором повинна включати різні види конструювання:
•    показ прийомів виготовлення конструкції. Пояснення допомагають дітям засвоїти не тільки дії, необхідні для виконання конструкції, але і побудову заняття, загальний порядок роботи. Перш ніж приступити до практичного виконання завдання, необхідно розглянути предмет або зразок, виділити основну і додаткову частини, потім продумати процес виготовлення, відібрати потрібний матеріал, підготувати його. При цьому визначають, з якої послідовністю потрібно виконувати конструкцію;
•    зразок або картинка з зображенням предмета можуть бути використані на заняттях в тих випадках, коли виникає необхідність допомогти дітям проконтролювати свою роботу, уточнити уявлення про предмет, або в кінці заняття в якості моделі найбільш вдалого і правильного рішення конструктивного завдання для порівняння з роботами дітей.
 Аналіз і оцінка процесу роботи дітей та готового виробу також є необхідними,  при цьому з'ясовуються особливості їх мислення. Елементи аналізу і контролю можуть мати місце в ході виконання дітьми роботи або після закінчення тієї чи іншої операції. Після виконання роботи треба перевірити, чи все виконано правильно, чому допущена та чи інша помилка, як її виправити.
Отримані результати дозволяють стверджувати, що заняття з LEGO-технологіями здійснюють значний вплив на розвиток мислення молодших школярів із затримкою психічного розвитку, а також: збагачується словниковий запас дітей, вдосконалюються їхні граматичні вміння та зростає зв’язність мовлення.
Перспективами подальшого дослідження вважаємо вивчення ролі LEGO-технологій в розвитку мислення учнів 2-4 класів із затримкою психічного розвитку.
Література
1. Войтко В.В. Затримка психічного розвитку в контексті наукових досліджень. Журнал науковий огляд. 2016.  № 9.  С. 1-14
2. Грицкова Ю. В. Розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами LEGO-конструювання Інноваційна педагогіка : наук. журн. Причорномор. н.-д. ін-т екон. та інновацій. Одеса : ПНДІЕІ, 2019. Вип. 12. т. 2. С. 106–109.
3. Дорожко І.І., Малихіна О.Є., Туріщева Л.В. Заняття з використанням  конструктора. 1-4 класи : посібник. Харків : ВГ "Основа", 2020. 144 c.
4. Дорожко І.І., Туріщева Л.В. Методичні рекомендації для психологів і вчителів початкової школи «Азбука творчості» Х., 2017. 134 с. (Рекомендовано та надано гриф МОН України, державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти». Лист №21.1./12-Г-475 від 31.07.2017).
5. Лесько О., Вісковатова Т., Решетило С., Трач В. Формування і розвиток розумових здібностей у дітей молодшого  шкільного  віку із затримкою психічного розвитку.  // Актуальні проблеми фізичної  реабілітації Т.ІІ. 2008. С.220-224.
6. Пеккер Т. В., Голота Н. М., Терещенко О. П., Резніченко І. Ю. Програма розвитку конструктивних здібностей дітей дошкільного віку «ЛЕГО-конструювання». Київ, 2010. 20 с.
7. Психологія дітей із затримкою психічного розвитку : навч.-метод. посіб. для студ. вищ. навч. закл.  / І.Ю.Ужченко ;  держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченко». – Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченко», 2011. – 125 с.
8. Jie He, Kathryn Amey Degnan, Jennifer Martin McDermott, Heather A. Henderson. (2010). Anger and Approach Motivation in Infancy: Relations to Early Childhood Inhibitory Control and Behavior Problems. International Society on Infant Studies (ISIS), pp. 246-269.
     9. Ryan R. M., Lynch M. F., Vansteenkiste M., & Deci, E. L. Motivation and autonomy in counseling, psychotherapy and behavior change: A look at theory and practice. In: Counseling Psychologist, B39 (2011), pp. 193-260.

Завантажити "ВИКОРИСТАННЯ LEGO-ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КОРЕКЦІЇ МИСЛЕННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ"